chispa1707: (Default)
[personal profile] chispa1707
1783 Крымское ханство — 1783 г. Указ Екатерины II отменил рабство.

До отмены крепостного права в России еще порядка 80 лет. Есть разница, освободить рабов побежденного или отменить рабство как институт. Екатерина, если верить историкам, отменяет сам институт.

Date: 2014-07-06 09:26 pm (UTC)
From: [identity profile] nik moshkovskiy (from livejournal.com)
может она освободила Москву от вассальства перед крымским ханом?

Date: 2014-07-06 09:33 pm (UTC)
From: [identity profile] chispa1707.livejournal.com
В Вашем предположении логика есть- в отличие от общепринятой версии.

Date: 2014-07-07 12:41 am (UTC)
From: [identity profile] Андрей Миллер (from livejournal.com)

Про отмену рабства на будущей Беларуси. На Полессье (Брестская и Гомельские Области по р. Припять) ополячившиеся паны-дворяне смогли через законы и уложения ввести для селян "панщину" -барщину и "прыгон" -при+гон. Пригон можно назвать плантационным рабством. У панов было право перв. брач. ночи. Доходило до 6 дней работы на пана в неделю. На работы селян гнали силой десятники и панские казаки(гайдуки?). Паны заставили работать полещуков на себя лишних 7 лет. Из этого рабства их освободили Царское правительство и царские казаки.
Откуда: "Інстытут гістарычных даследаванняў Беларусі. Homo historicus 2012. Гадавiк антрапалагічнай гісторыі" http://pawet.net/files/homo_historicus_2012.pdf
Юзаф Абрэмбскі. Паншчына ў памяці палешукоў. (Варшава)
(Jozef Obrebski. "fragment of Jozef Obrebskis social-anthropological study of Paliessie done in 1934–1937")
“Паньшчына лішня была. Сем гадоў управлялі лішню, пока правіцельство
дознало. Пакомер то был маёнтак. Сілою застаўлялі паньшчыну работаць.
Кагда ўзналі, выправілі казаков. Войско сюда. Казакі прыехалі на конях
у Пакомер. І прыехалі в сам дзень. Работаць тагды ганялі людзей: “Шчо вы
там гультуеце? А тут казакі выехалі в тысячы. Эці казакі падскочылі на конях і крычуць: “Брасай работу! Нет паньшчыны! Зараз бралі колько работніков
і пытаюць: “Хто ў вас есць старшым?” От, зараз этые рабочые ўказалі стар-
шых. Всем рабочым казалі: “По домах ідзіце, кідайце работу”. А старшых за-
бралі з собою, арэштовалі. А дзе іх дзевалі, невядомо. Чі то ім суд был, чі то
наказывалі ім смерць, невядомо.
Хто командовал, сказал: “То будзе кепско цару бэз паньшчыны, салдатов
не саберуць; мы, кажэ, по лесу лавілі”. А цар ім атвечае: “Не безпакойцесь
этым: ацец свого сына прывезёт сам ка мне”. І так, значыць, і было. После,
пане, ацец сам вазіл на здачу свого сына. Отправлялі іх бацькі з плачом, но
всё-такі отправлялі самые.
І, значыць, после 25 лет, которые служылі пры паньшчыне, то после было
годов 8–10, 8, 5, дзе далей, мней і мней. І ўжэ пры цару, пры царском праве,
дажэ мовы не было ховацца. Каждэн знал, шчо трэба служыць.
Царско право разганяло паньшчыну. А як постало то паньшчына, то тэж
от цара, мусіць, это от Кацеріны, чі шчо. Мне дзед расказывал про паньшчыну.
Здумае, так плачэ, як то тады не глядзелі людзей, як голодом морылі, прамо аж
коса стае, як разказывае. От, той, кажэ, кобеце, на вечэр як пойдзе, на дорозі
положыць, 25 розок дасць у дупу. Спадніцу на голо і розкамі 25 у дупу. Рукі
дрожаць, борода трасецца, гэтый дзед, колі разказывае”. (в. Макава)

Эремич 1867

Палеская песня пра паншчыну
Цепер же нам, пане браце, содома, содома,
Бо не ма ў нас снопа жыта ні ў полі, ні дома.
Было ў мене трохі жыта, зелена, зелена.
Да пожалі вражы ляхі без мене, без мене.
Послаў на нас Бог праўдзівый цяжкую работу.
Увесь тыждзень на паншчыні, шарварок у суботу.
А ў недзелю пораненько во ўсе звоны звоняць,
Асаулы з козакамі на паншчыну гоняць.
Старых людзей молоціці, жонок, дзевок прасьці.
Малых дзецей до цюцюну, у папуші класці.
(Эремич 1867, т. 3. тетр. 9, с. 214)

Date: 2014-07-07 04:23 pm (UTC)
From: [identity profile] chispa1707.livejournal.com
Превосходный комментарий!
Немедленный перепост!

Profile

chispa1707: (Default)
chispa1707

January 2026

S M T W T F S
     1 2 3
4 5 6 7 8 910
11 1213 14 15 1617
18 19 20 21222324
25262728293031

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jan. 22nd, 2026 05:05 am
Powered by Dreamwidth Studios